Псальма 142 (CXLIII) в українському віршованому перекладі
ПСÁЛЬМА 142 (CXLIII) О Бóже, ви́слухай моє́ благáння, у прáвді Своı̈́й з Нéба прихили́ся! Ніхтó з людéй не мáє оправдáння… З рабóм Твоı̈́м у гнíві не суди́ся! Б о дýшу мою́ гóнить враг завзя́тий, життя́ моє́, мов зéмлю, попирáє; у мéне тлíє сéрце, дух підтя́тий, смертéнна тьмá менé вже огортáє. Н ад дня́ми, що минýли, розважáю, міркýю про ділá Твоı̈́ добрéнні; своı̈́ до Тéбе рýки простягáю, душá моя́ ― мов та земля́ жаждéнна! Н е забари́ся, ― дýх мій знемагáє! Не одвертáйсь од мéне, щоб не зги́нув! Хай лáска Твоя́ зрáння помагáє, ― на Тéбе я надíї не поки́нув! Д е, Бóже, шлях, яки́м іти́ я мáю? Душí моı̈́й без Тéбе гóді жи́ти! Рятýй од зли́х, до Тéбе прибігáю! Вóлю Твою́ навчи́ менé твори́ти! Т и єси́ Бóг мій, Ти ― Госпóдь єди́ний! Твій Добротли́вий Дух менé настáвить: Він поведé менé, де шля́х правди́вий! Ім’я́ Твоє́ життя́ менí поя́вить! Я раб Твій! Тýгу мою́ Ти розвíєш, Ти порази́ш усíх, що ли́хо рóблять; Ти прáвдою і лáскою подíєш, Ти ви́губиш усíх, що менé гнóблять! © Епископ Іов (В