Блог епископа Іова

ЕПИСКОП ЛУЦЬКИЙ І РІВЕНСЬКИЙ ІОВ КОНОВАЛЮК (УАІПЦ): «ПАТРІЯРХ ФІЛАРЕТ ― СПРАВЖНІЙ ГЕРОЙ УКРАЇНИ, АЛЕ УПЦ КП АКТИВНО ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ НА ЕРЗАЦ РПЦ МП». ― Владико, двадцять п'ять літ тому, 25-26 червня 1992 року, у Києві відбувся Об'єднавчий Собор Української Православної Церкви (УПЦ) і Української Автокефальної Православної Церкви (УАПЦ), на якому було створена єдина Українська Православна Церква Київського Патріярхату (УПЦ КП). Як ви особисто сприйняли цю подію, адже були на той час, як відомо з вашої біографії, членом УАПЦ? ― Коли я побачив у теленовинах, як на молебні перед початком Собору в домовому митрополичому храмі св. Філарета Милостивого протодиякон Володимирського катедрального собору Микола Кипріянович Климчук (я потім мав за щастя познайомитися особисто з цим надзвичайно гідним і побожним чоловіком, вічна йому пам'ять!) виголошує молитовні прохання крізь сльози, ― я теж плакав: від несподіваної радости, що об'єднання УПЦ і УАПЦ таки сталося, і від болючого пе...

Епископ Луцкий и Ровенский Иов Коновалюк (УАИПЦ) о первом Патриархе Киевском и всея Украины (УАПЦ) Мстиславе Скрыпнике. Интервью Порталу-Кредо, июнь 2018 г., часть 2-я. ― О первом Патриархе УАПЦ Мстиславе Скрыпнике (1898‒1993) в последние годы опубликовано много противоречивой информации. Какие воспоминания о нем храните Вы? Кем он был для Вас в первую очередь – политиком, трибуном, радикальным националистом, подвижником-духовником? Можете ли Вы, например, представить себе его канонизацию? ― Упаси, Боже! Какая канонизация? Зачем?? Я не только не представляю себе канонизацию Патриарха Мстислава, но и вообще считаю совершенно ненужными (а в некоторых случаях явно ложными и нечестивыми) канонизации многих церковных и политических деятелей далёкого и недалёкого прошлого! Прославления в сонме святых, молитвенного и иконографического почитания достойны далеко не все, но только действительно просиявшие каким-то явным образом в покаянной перемене жизни, в здравом подвижничестве, в неподдел...

Епископ Луцкий и Ровенский Иов Коновалюк (УАИПЦ) об украинском автокефальном движении в начале 1990-х гг. Интервью Порталу-Кредо, май 2018 г., часть 1-я. ― В этом году отмечается четверть века со дня окончательного размежевания УАПЦ и УПЦ КП. Позвольте, для начала, задать самый общий вопрос: глядя на драматичную историю новейшей украинской автокефалии, не возникает ли у Вас искушения поставить под сомнение саму необходимость этой автокефалии? ―  Нет, я борюсь с таким искушением :). Для меня лично автокефалия Украинской Православной Церкви Христовой – это светлая, чистая, еще в ранних юношеских годах взлелеянная идея о настоящей, святой, достойной, родной, выстраданной поместной Христовой Церкви украинского народа, к которому я генетически и ментально принадлежу. Увы, идея эта была весьма скомпрометирована плохими (часто просто мнимыми и корыстными) церковными делателями, но всё равно остаётся для меня живой мечтой и доброй надеждой.   ― Как известно, в православном мире ...

ПЕРЕТВОРЕННЯ ЖИТТЯ НАШОГО НАРОДУ ПІСЛЯ ВЕЛИКОЇ (ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ) ВІЙНИ (Проповідь у Неділю по Вознесінні) Зняв Ісус очі Свої на Небо і сказав: «Отче, прийшла година, прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе» (Ів. 17:1). З такою щирою молитвою звернувся Спаситель до Отця Свого Небесного в ту тяжку годину, коли наблизився час Його страждань. Година страждань ― це найбільш відповідальна година в житті Сина Божого на землі і найбільш тяжка. Тому й Христос молився: «Отче, спаси мене від цієї години», але до цієї молитви додав: «Але для того Я й прийшов на цю годину» (Ів. 12:27). І от на цю годину, на годину страждань, Христос дивиться, як на таку годину, коли Він Сам може досягти найбільшої слави і прославити Свого Отця: «Отче, прийшла година, прослав Сина Твого, щоб і Твій Син прославив Тебе». Любі брати і сестри! І в житті кожної людини, і в житті цілих народів, є години страждань, переломів, перетворень, переворотів, і ці години в житті безумовно найбільш тяжкі, але й найбільш в...