Псальма 142 (CXLIII) в українському віршованому перекладі

ПСÁЛЬМА 142 (CXLIII)

О Бóже, ви́слухай моє́ благáння,
у прáвді Своı̈́й з Нéба прихили́ся!
Ніхтó з людéй не мáє оправдáння…
З рабóм Твоı̈́м у гнíві не суди́ся!

Бо дýшу мою́ гóнить враг завзя́тий,
життя́ моє́, мов зéмлю, попирáє;
у мéне тлíє сéрце, дух підтя́тий,
смертéнна тьмá менé вже огортáє.

Над дня́ми, що минýли, розважáю,
міркýю про ділá Твоı̈́ добрéнні;
своı̈́ до Тéбе рýки простягáю,
душá моя́ ― мов та земля́ жаждéнна!

Не забари́ся, ― дýх мій знемагáє!
Не одвертáйсь од мéне, щоб не зги́нув!
Хай лáска Твоя́ зрáння помагáє, ―
на Тéбе я надíї не поки́нув!

Де, Бóже, шлях, яки́м іти́ я мáю?
Душí моı̈́й без Тéбе гóді жи́ти!
Рятýй од зли́х, до Тéбе прибігáю!
Вóлю Твою́ навчи́ менé твори́ти!

Ти єси́ Бóг мій, Ти ― Госпóдь єди́ний!
Твій Добротли́вий Дух менé настáвить:
Він поведé менé, де шля́х правди́вий!
Ім’я́ Твоє́ життя́ менí поя́вить!

Я раб Твій! Тýгу мою́ Ти розвíєш,
Ти порази́ш усíх, що ли́хо рóблять;
Ти прáвдою і лáскою подíєш,
Ти ви́губиш усíх, що менé гнóблять!

© Епископ Іов (Василь Коновалюк), віршований переклад українською, 2017