Псальма 89 (XC) в українському віршованому перекладі

ПСÁЛЬМА 89 (XC)

Бóже Гóсподи, Ти бýв нам
пристанóвищем од бíд,
Ти єди́ний наш рятýнок
від почáтку, з рóду в рíд!

Перш ніж гóри народи́лись,
ствóрена земля́ й світи́,
перш ніж це все появи́лось —
існувáв одвíку Ти́!

Не прини́зь люди́ну, Бóже,
не дай зóвсім їй зотлíть,
бо Ти Сáм сказáв: «О лю́де,
ви до Мéне ся вернíть!»[1]

Ти́сяч літ немá для Тéбе —
Ти їх зри́ш як оди́н день,
що прихóдить і минáє,
як добý нічнý лишéнь.

Хи́рні[2] всі літá людськíї:
вони́ ни́кнуть, мов травá,
якá врáнці зеленíє,
а надвéчір вже посхлá.

Ми від гнíву Твогó, Бóже,
аж до смéрти знемогли́,
від сувóрости Твоє́ї
нас тривóги облягли́.

Ти перéступи всі нáші
пéред Сéбе положи́в,
увéсь вíк наш пéред свíтлом
Свогó взóру об’яви́в.

Всі дні нáші убувáють,
тáнуть од Твогó гнівá,
літá нáші мов та пáвоть[3],
що снує́ться й пропадá…

Рóків сімдеся́т ще мóжем
нáших днів ми налічи́ть,
до восьми́ деся́тків рóків,
якщó є снагá[4], прожи́ть…

Більшинá із ни́х минáє
у турбóтах і трудí,
а коли́ прихóдить стáрість,
то карáємось тодí…

Хто всю си́лу Твогó гнíву
осягáє до щирця́[5]?
Хто страшнý Твою́ сувóрість
порахýє до кінця́?

Тож прави́цю Твою́, Бóже,
всемогýтню покажи́
і до ти́х, що мýдрі сéрцем,
менé мíцно прив’яжи́!

Докíль, Гóсподи, чекáти?
Оберни́ся знóв до нáс!
На Твоı̈́х рабíв ізгля́нься,
ублагáйся, — сáме чáс!

Нехáй лáска Твоя́, Бóже,
зрáння нас удовольни́ть,
щоб радíли й утішáлись
у всі днí, що мáєм жи́ть!

Звесели́ за днí отíї,
коли́ нас упокоря́в,
за літá, коли́ нам ли́хо
лишé бáчити давáв!

Позирни́ з висóт небéсних
на усíх рабíв Твоı̈́х,
на усíх, когó створи́в Ти,
і провáдь нащáдків ı̈́х!

Бóже Гóсподи, нас зáвжди
Своı̈́м свíтлом осявáй!
Дíлом рук нáших орýдуй,
ділáм рук нáших сприя́й!

[1] «Вернíться, невíрні сини́, усí вáші відстýпства Я ви́лікую!» (Єремíї 3:22).
[2] Хи́рні — нікчéмні, мізéрні, жалюгíдні.
[3] Пáвоть — павути́на.
[4] Снагá — фізи́чна си́ла, змóга, енéргія.
[5] До щирця́ — ґрунтóвно, до глибини́, до днá.

© Михайло Максимович (первотвір), 1867
© Епископ Іов Коновалюк (переробка), 2016

Коментарі

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

Епископ Луцкий и Ровенский Иов Коновалюк (УАИПЦ) о первом Патриархе Киевском и всея Украины (УАПЦ) Мстиславе Скрыпнике. Интервью 2018 г., часть 2-я.

Зображення
Епископ Луцкий и Ровенский Иов Коновалюк (УАИПЦ) о первом Патриархе Киевском и всея Украины (УАПЦ) Мстиславе Скрыпнике. Интервью Порталу-Кредо, июнь 2018 г., часть 2-я. ― О первом Патриархе УАПЦ Мстиславе Скрыпнике (1898‒1993) в последние годы опубликовано много противоречивой информации. Какие воспоминания о нем храните Вы? Кем он был для Вас в первую очередь – политиком, трибуном, радикальным националистом, подвижником-духовником? Можете ли Вы, например, представить себе его канонизацию? ― Упаси, Боже! Какая канонизация? Зачем?? Я не только не представляю себе канонизацию Патриарха Мстислава, но и вообще считаю совершенно ненужными (а в некоторых случаях явно ложными и нечестивыми) канонизации многих церковных и политических деятелей далёкого и недалёкого прошлого! Прославления в сонме святых, молитвенного и иконографического почитания достойны далеко не все, но только действительно просиявшие каким-то явным образом в покаянной перемене жизни, в здравом подвижничестве, в неподдел...
Докладніше

Чистота духу

Зображення
Чистота духу   Ч истота духу є щось направду велике. Є чистота тіла, є чистота душі, ― є чистота і духу, яка робить його здоровим. Чистота духу пов'язана з істиною. Чистий той дух, що бачить мéжі і не переступає їх, той, що розрізняє велике і нікчемне, ніколи не обертає «так» у «ні», а «ні» ― у «так», ніколи не плутає добра і зла з їх незмінним «або ― або» (Мф 5:37; 6:24; 12:33) . Чистота духу ― це та перви́нна слýшність, коли словáм завжди надається їх справжнього змісту, зв'язки́ трактуються реалістично, а мéжі кладуться чітко. Нечистим дух стає від омани. Дух людини ще не нечистий остаточно, коли вона бреше, але при цьому сумління гризе її. Нечистим він стає тоді, коли людина не хоче більше знати, де істина. Дух людини ще не нечистий остаточно, коли вона помилково сприймає факти, схиблює думкáми, сýдить наóсліп, неналежно вживає словá і плутає явища. Нечистим він стає тоді, коли в людини зникає бажання розрізняти правду і неправду, коли їй байдуже, що містить у собі те чи ...
Докладніше

Епископ Луцкий и Ровенский Иов Коновалюк (УАИПЦ) о Патриархе Киевском и всея Руси-Украины (УПЦ КП) Владимире Романюке. Интервью 2018 г., часть 3-я.

Зображення
Епископ Луцкий и Ровенский Иов Коновалюк (УАИПЦ) о Патриархе Киевском и всея Руси-Украины (УПЦ КП) Владимире Романюке. Интервью Порталу-Кредо, июль 2018 г., часть 3-я. ― 14 июля исполнилось уже 23 года со дня кончины Патриарха Киевского и всея Руси-Украины Владимира Романюка. Как долго Вы знали Патриарха при его жизни? Чем он запом нил ся Вам ? Почему ранее в интервью Вы сказали, что период менее чем двухлетнего (октябрь 1993 – июль 1995) возглавления им УПЦ Киевского Патриархата был «временным по сути и замыслу»? Присутствовали ли Вы при погребении Патриарха Владимира, вошедшем в историю как «кровавый/чёрный вторник»? ― Я познакомился с будущим Патриархом Владимиром Романюком в 1990 году, когда присоединился к Украинской Автокефальной Православной Церкви (УАПЦ). Что это не заурядный, а выдающийся человек и архиерей, я понял, когда однажды оказался с ним в одной хорошей компании :). Это было после то ли собора, то ли совещания архиереев УАПЦ во Львове, когда недавно рукоположенный ...
Докладніше