Евлогітáрії воскрéсні, глас 5-й

Благословéн єси́, Гóсподи,/ навчи́ менé прáвдам Твоı̈́м./ Я́нголів громáда зумíлася,/ бáчачи, як Ти, Спáсе, до мерцíв залíчений,/ смéрти могýття потлуми́в,/ і з Собóю Адáма пробуди́в,// і з Áду всí-іх на вóлю пусти́в.

Благословéн єси́, Гóсподи,/ навчи́ менé прáвдам Твоı̈́м./ «Нáщо ми́ро спочутли́во зі сльозá-а-ми,/ о учени́ці, змíшуєте?/ ― ся́ючий я́нгол у гробни́ці до миронóсиць промовля́в./ ― Озирнíть ви моги́лу і збагнíть,// що Спас воскрé-ес із грó-о-обу!»

Благословéн єси́, Гóсподи,/ навчи́ менé прáвдам Твоı̈́м./ Дýже рáно миронóсиці поспішá-али/ до грóбу Твогó, тýжачи,/ алé став пéред ни́ми я́нгол і сказáв:/ «Ридáння час минýвся, не тужíть,// а про воскресíння апóстолам речíть!»

Благословéн єси́, Гóсподи,/ навчи́ менé прáвдам Твоı̈́м./ Миронóсиці-жóни, з пахýщими мáстями/ прийшóвши до грóбу Твогó, Спá-асе,/ я́сно почýли я́нгола словá:/ «Чогó між мéртвими Живóго шукáєте?// Він же, я́к Бог, воскрé-ес із грó-о-обу!»

Слáва Отцю́, і Си́ну, і Святóму Дý-уху./ Поклонíмось Отцéві,/ і Йогó Си́нові, і Святóму Дýхові,/ Святíй Трíйці у сýщости однíй,/ з серафи́мами кли́чучи:// «Свят, Свят, Свят єси́, Гó-осподи!»

І ни́ні, і повсякчáс, і на вíки вíчні. Амíнь./ Коли́ Життєдáвця Ти, Дíво, породи́ла,/ тодí гріх Адáма відкупи́-ила/ і засмýчену Є́ву рáдістю сповни́-ила,/ бо пропáщих до життя́ назáд привернýв// Той, Хто від Тéбе воплоти́-ився, ― Бог і Чоловíк.

Алилýя, алилý-уя,// сла-вá Тобí, Бó-о-оже. (3)

© Епископ Іов (Василь Коновалюк), переклад українською, 2023