Тебе як Бога хвалимо (амвросіянський гимн «Te Deum laudamus»)

На глáс 3-й (як тропáр):

Тебé як Бóга хвá-алимо,/ Тебé за Гóспода мá-аємо!/ Тебé, Надвí-ічного Отця́,/ звели́чує вся́ земля́./ До Тéбе всi небéсні слý-у-уги,/ до Тéбе всі áнгельські потý-уги,/ до Тéбе херуви́ми i серафи́ми волáють,/ безугáвними голосáми викликá-а-ають:/ «Свя́т, Свя́т, Свя́т Госпóдь Бó-ог Саваóт,/ повнíють нéбо i земля́ слáвою Твоı̈́х пишнóт!»/ Тебé преслáвний апóстольський хор вихваля́-я-яє,/ Тебé повáжний прорóчий собóр прославля́-яє,/ про Тéбе пресвíтле мýченицьке вóїнство співáє,/ про Тéбе всю́ди на землí Святá Цéрква оповідá-а-ає:/ «В Отця́ маєстáт* безмí-ірний,/ íстинний i Єдинорóдний Син у пошáні з Ним рíвний,/ як і Святи́й Дух, Утiши́тель вí-і-ірний!»/ Цар Слáви Ти, о Хри́-исте,/ Отця́ Ти Вічносýщий Син!/ Коли́ спасти́ люди́ну Ти́ постанови́в,/ дiвóчою утрó-обою не погорди́в!/ Смéрти жалó Ти зломи́в/ і вíруючим Цáрство Небéсне вiдкри́в!/ По прави́ці Бóжій у Слáвi Вiтцíвській Ти возсідá-аєш,/ як Суддя́, вíримо, Ти знóву прийти́ мáєш!/ Томý прóсимо, щоб Ти на пóміч до рабíв Твоı̈́х поспіши́в,/ яки́х Безцíнною Крóв’ю Своє́-єю відкупи́в!/ До вíчного Цáрства Твогó ı̈́х ведучи́,/ зі слáвою до святи́х Твоı̈́х прилучи́!/ О Гóсподи, людéй Твоı̈́-їх спаси́/ i приналéжних Тобí благослови́,/ провáдь їх i навíки піднеси́!/ В усí днi бажáємо Тобí, Благословéнному, служи́-ити,/ на всí вiки́ і прáвіки Ім'я́ Твоє́ хвали́ти!/ О Гóсподи, сьогóдні від грiхá нам встерегти́ся поможи́!/ О Гóсподи, поми́луй нас, лáску Твою́ нá-ам низпошли́!/ О Гóсподи, нехáй ми́лость Твоя́ нас покривáє,/ бо кóжен на Тéбе надíю свою́ покладá-а-ає!/ О Гóсподи, на Тéбе не перестáнемо ми уповá-ати,// щоб нам гіркóго сóрому нікóли не зазнá-а-а-а-а-а-ати!

---

*Маєстáт (лат. mājestās, у род. відм. mājestātis) ― вéлич, свя́тість, авторитéт.

© Епископ Іов (Василь Коновалюк), римований переклад українською, 2023