Публікації

Про подвижництво

Зображення
ПРО ПОДВИЖНИЦТВО Б агато православних християн думає, що по-справжньому спасаються або суворі ченці-аскети, які безупинно моляться і виснажують своє тіло, або відлюдники-пустельники, які живуть у глушині, далеко від світу, або самокайдáнники-покýтники, юроди́ві, стóвпники і подібні до них, ― коротко кажучи, особливі подвижники, зовсім не схожі на звичайних людей. Це велика омана! Таке подвижництво не забороняється християнством, але й не є правилом життя для всіх християн. Один подвиг, одне ярмо кладе Божественний Учитель Христос на всіх Своїх учнів ― це подвиг любови і благочестя, подвиг невдáваного простувáння евангельським шляхом. «Візьміть ярмо Моє на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знáйдете спокій дýшам вашим, ― говорить Христос, ― адже ярмо Моє добре (зрýчне, приємне) і ноша Моя легкá» (Мф 11:29-30) . Зауважте, що ярмо Христове приємне і ноша Його легка! Христос нічого надмірного не кладе на шиї людей і не примушує їх нести, чого вони не зможуть пон...

Чистота духу

Зображення
Чистота духу   Ч истота духу є щось направду велике. Є чистота тіла, є чистота душі, ― є чистота і духу, яка робить його здоровим. Чистота духу пов'язана з істиною. Чистий той дух, що бачить мéжі і не переступає їх, той, що розрізняє велике і нікчемне, ніколи не обертає «так» у «ні», а «ні» ― у «так», ніколи не плутає добра і зла з їх незмінним «або ― або» (Мф 5:37; 6:24; 12:33) . Чистота духу ― це та перви́нна слýшність, коли словáм завжди надається їх справжнього змісту, зв'язки́ трактуються реалістично, а мéжі кладуться чітко. Нечистим дух стає від омани. Дух людини ще не нечистий остаточно, коли вона бреше, але при цьому сумління гризе її. Нечистим він стає тоді, коли людина не хоче більше знати, де істина. Дух людини ще не нечистий остаточно, коли вона помилково сприймає факти, схиблює думкáми, сýдить наóсліп, неналежно вживає словá і плутає явища. Нечистим він стає тоді, коли в людини зникає бажання розрізняти правду і неправду, коли їй байдуже, що містить у собі те чи ...

Про живих мерців

Зображення
Про живих мерц і в   У дні Благовістя Господом нашим Ісусом Христом Спасенної Волі Отця Небесного один із учнів Христа попросив відпустити його, щоб він зміг поховати свого батька, на що Христос відказав йому: «Іди за Мною і зостав мертвим ховати мерців своїх!» (Мф 8:22) . Обурився на таку відповідь Христа Його учень чи ні  ―  з Евангелія не знаємо, але деякі люди, читаючи Евангеліє, обурюються проти такої відповіді Христа і вважають її жорстокою. Чи це справедливо? Звичайно, ні. Господь Ісус Христос духом Своїм бачив мертвого батька учня Свого, оточеного живими духовними мерцями (яким, либонь, був і сам цей батько за життя, себто таким же духовним мерцем). Ось чому Христос сказав Своєму учневі: «Зостав мертвим ховати мерців своїх. А ти йди та звіщай Царство Боже!» (Лк 9:61) . Хто ж такі ― духовні мерці? Це всі ті, хто не вірить в Єдиного Істинного Бога і в безсмертя людської особистости! Вони живуть для того, щоб померти. А жити для того, щоб померти, ― значить ...

Вчення Христа для держави смерть

Зображення
Вчення Христа для держави смерть … Н е було і немає Церкви, яка б із часів [ римського імператора] Костянтина Великого (272–337) не воювала. Тепер [1917 р.] представники [майже] всіх християнських Церков по цілому світі не тільки надихають і заохочують будь-яку війну, але вони навіть від імені самої Церкви Христової роблять із неї релігійний християнський культ, наприклад, через військові чудотворні ікони, святих покровителів війни, молебні й молитви про перемогу над ворогами тощо. Вони від імені Церкви через причастя Святими Тайнами солдатів, що йдуть у бій, посилають Самого Христа вбивати людей і бути Самому вбитим. Чи може бути щось богозневажливіше за це? Чи не Голгофа це для Христа? Як тільки християни IV століття прийняли війну і стали державними християнами Костянтина Великого, з того часу припинилися і гоніння на державних християн. Раніше світ ненáвидів їх, гнав, мучив, як «громадян не від світу цього», а тепер самі християни своєю винятковою диявольською жорстокістю, з бл...

Шлях до спасіння

Зображення
Шлях до спасіння Л юдина, відступивши від Бога, сама собі завдала шкоди ― позбýлася Божого освячення і допомоги, інакше сказавши, стягла на себе Боже прокляття, бо прокляття ― це не Божа помста і кара, а відсутність Божого благословення й освячення: без них боговідступник не придатний до визначеного Богом життя. Людина, відступивши від Бога, сама себе покарала, а не Бог її покарав! Бог же і по сей день кличе людину повернутися до божественної доцільности, до благодатного життя, але людина досі противиться Богові та живе у постійній ворожнечі сама з собою, з іншими людьми і з природою, і своїм гріховним свавіллям обертає добро на зло, і мордує себе аж до самознищення. Людина, віддаляючись від Бога, сама себе позбавляє життя і переводиться на нíвець, на порохнó, сама себе карає стражданнями, безглуздям буття і вічною смертю. Людина, впавши у гріх, пізнала добро і зло: втратила спрямованість до добра, здоровий розум, цілість особистости і набула двоїстости дýмання і дíяння. В лю...

Про істинне благочестя й оману

Зображення
Про істинне благочестя й оману Б агато християн не вміють відрізнити істинного поборника благочестя від фальшивого, істинного боголюбця від себелюбця, істинно боговірну людину від обманника, істинного віронавчителя від лжевчителя, і часто-густо віддають незаслужену славу людям, що перебувають в омані, ― брехунам і шахраям. І все це вони роблять через своє невігластво і незнання Святого Письма і Благовістя Христа Спасителя. Коли б вони добре знали Божественне Новозавітне Віровчення, то ніколи б не допускалися такої небезпечної помилки, адже Господь наш Ісус Христос у Своєму Божественному Евангелії досконально вияснив Своїм учням, отже і всім нам, кого слід вважати істинним подвижником та істинним учителем благочестя, а кого ні. Ось що говорить Учитель Правди до всього народу: «Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете?» (Ін 5:44) ; «Хто хоче волю Божу чинити, той довідається про науку, чи від Бога вона… Хто говорить в...

Архимандрит Юстин Пóпович про відповідь людства перед Богом за страждання тварин і природи

Зображення
«Люди в день Суду дадуть відповідь за всі муки, за всі страждання, за всі біди, за всі смерти земних істот і створінь. Усі тварини, усі птахи, усі рослини встануть і звинуватять рід людський у всіх болях, у всіх кривдах, у всьому вчиненому злі та в усіх смертях, які він заподіяв їм у своєму пихатому гріхолюбстві. Бо з родом людським, перед ним і за ним ідуть гріх, смерть і пекло». Архимандрит Юстин Пóпович (1894–1979), канонізований Сербським Патріярхатом 2010 року як преподобний Юстин Челійський